До столу підійшов офіціант і поставив невеликий келих
Яуверена, що вона надзвичайно приваблива. - Ти чув, що я сказала? - Запитала Пеггі. - Чув. До столу підійшов офіціант і поставив невеликий келих. - Залишилося лише три пляшки, - зауважив він, - у ці дні невозможнодостать коньяк. Майкл глянув на офіціанта. Йому чомусь не сподобалося його смагляве, нудно-солодке, тупе обличчя.
- Тримаю парі, - сказав Майкл, - що в Римі це не становить нікакіхтрудностей. По обличчю офіціанта пробігла дрож, і Майклу здалося, що він чує, як той скрушно каже до себе: “І цей соромить мене за Муссоліні. Всеета війна, ох , ця клята війна “.
- Так, сер, можливо, ви маєте рацію, - посміхаючись промовив офіціант і відійшов, розгублено рухаючи руками й скорботно підібгавши верхню губу, даючи цим зрозуміти, що він не несе ніякої відповідальності за італійську армію, італьянскійфлот, італійську авіацію. - Ну? - Голосно запитала Пеггі. Майкл мовчки потягував коньяк. - Що ж, мені все ясно.
Discussion Area - Leave a Comment
You must be logged in to post a comment.